З бабусиної скрині

"Хата без рушника, что сім'я без дітей", - свідчить українське прислів'я. У сучасному світі, коли старовинні звичаї і традиції поступаються місцем прогресу, роль Рушника залишається такою ж, як і століття тому. Він нагадує нам про наших предків, про коріння наших вірувань, є предметом гордості і оберегом.

Весільний  рушник  моєї мами.  Власенко  Євгенія м. Кіровське, ЗОШ № 2,  9- В клас

Це рушник особливий для нашої родини, це весільний рушник моєї  матері Любові та мого батька Віталія. Цей рушник з Київської області, Переяслав - Хмельницького  району, села Хоцьки – звідки родом мої батьки. На нього стали мої батьки до шлюбу, та брали благословення.

Цей рушник із домотканого полотна.

Моя бабуся Зінченко Марія  Антонівна власноруч ткала полотно. У неї і  до цього часу  зберігся верстат.  А вишивала  рушник моя прабабуся   Іщук Ольга Андріївна, та  разом з моєю мамою вибирали  вишивку. Візерунок   продумували  детально, вкладаючи  символічний  зміст  у нього, адже вишиваєш  рушник — вишиваєш свою долю!

 Що ж до вибору узору, то він  двобічний. Це символізує  гармонію між  зовнішнім і внутрішнім світом.  Рушник вишитий  нитками одного кольору – червоними. За народним  повір'ям, червона барва означає кохання й  милосердя.

 На  весільному  рушнику вишиті  птахи голівками один до одного. Парно вишиті птахи - це кохання, вірність, щастя молодят, символ нової сім'ї.

На рушнику є й геометричні  узори – горизонтальні лінії, їх   використовували  для  розмежування вишивки,  ромби. Лінія - символ землі, ромби - втілювали богиню землі, добрий оберіг, який приносить щастя, добробут.

Виконана вишивка  рушника  технікою  занизування.

Моя мати пришила на  весільний рушник  прикраси - китиці червоного кольору.

Згодом після весілля  мої батьки приїхали до міста Кіровське, де залишилися жити та працювати. А весільний рушник залишається в нашій сім’ї як оберіг  нашої родини. Рушник . Київська область , Переяслав – Хмельницький  район , село Хоцьки.

Колір та символи на весільному  рушнику. м. Кіровське, ЗОШ № 2,  9- В клас Квасенко  Аліна  9-В  

Весільний рушник моїй мамі вишивала моя бабуся – Надія Іванівна.

Вона проживає  в Донецькій області.  В молодості  вона  як і більшість дівчат любила вишивати. 

Моя бабуся казала, що є  така традиція - весільний рушник вишиває мати для своєї дочки, або  хрещена мати. Бабуся вишила рушник більше  в сучасних  тенденціях вишивки, але придержуючись  традицій  вишивки української символіки весільного рушника.

Весільний рушник  шириною 60 сантиметрів та досить довгим на довге подружнє життя. На рушникові  вишивка « дерево життя» ( квітка,  вазон) –  центральний  символ у вишивці  українського рушника.

Це пишні рослинні форми  дерева з квітами, символ богині - берегині.

На гілках  вишиті птахи, які клюють ягідки винограду. Виноград символізує радість і красу створення сім’ї. По краю рушника вишитий узор – бігунець.

 Весільний рушник оберег сімейного благополуччя, щасливого сімейного життя,  нового подружжя.

 Біле полотно в центрі рушника символізує потік благословення , яке живить дерево роду. 

Рушник  вишитий  на цільному полотні і в жодному разі його не можна робити з двох зшитих частин, оскільки сім'я має бути єдиним цілим, а життєва дорога не повинна бути порізаною.

Рушниковий шов виконаний червоним кольором, який символізує любов та радість. Класична весільна вишивка виконується нитками одного кольору. Техніка виконання – тамбурний шов із  щільних ланцюжкових петельок .

 Вишите полотно на яке стають молоді, означає життєву дорогу.

Рушник   моїє бабусі.  Ситниченко Ольга  10- Б клас

Техніка вишивки двостороння гладь. Квіти вишиті з поєднанням відтінків  різних кольорів , що робить їх об’ємними. Янголи - охоронці  оберігають сім’ю від усього злого.